Не дивлячись на військовий стан, український бізнес протягом майже вже 4-х років продовжує працювати, зростати, адаптуватися та виходити на нові ринки. Але масштабування сьогодні передбачає не лише про інвестиції чи стратегію, а про здатність керувати складними процесами та змінами. Саме тому компанії все частіше обирають ERP як основу стабільності, прозорості й швидких рішень у середовищі, де невизначеність стала нормою.
Що сьогодні означає масштабування бізнесу в Україні?
В умовах війни поняття "масштабування” для українського бізнесу вийшло за рамки збільшення продажів або відкриття нових відділень. Компанії вчаться працювати у стані постійної турбулентності — адаптуватися, зберігати стабільність та розвиватися попри зовнішні виклики. Тому невід'ємними аспектами розвитку стають:
- Гнучкість та швидкість адаптації.
- Оптимізація ресурсів.
- Технологічна підтримка, зокрема автоматизація процесів, аналітика та прозорість операцій.
- Розширення без втрат якості.
Для українських компаній масштабування сьогодні — це про виживання, стійкість та конкурентоспроможність. Тут критично важливу роль відіграють технології, і серед них ERP-система стає центральним інструментом, який дозволяє управляти бізнесом на всіх рівнях, навіть у кризових умовах.
Виклики масштабування для українських підприємців під час війни
Згідно зі звітом KPMG CEO Outlook за 2024 рік, 71% українських CEO відзначають економічну нестабільність, а 81% — геополітичні ризики як ключові виклики для розвитку бізнесу. Впевненість керівників у перспективах зростання власних компаній у 2024 році склала 54%, а щодо економіки країни — лише 46%, що підкреслює необхідність надійних систем управління.
За результатами дослідження КНЕУ імені Вадима Гетьмана, “Стійкість українського бізнесу під час повномасштабного вторгнення” маємо наступні дані:
- понад 60% малого й середнього бізнесу констатують зменшення показників виробництва, продажів та кількості клієнтів;
- більш як 33% респондентів у прифронтових та майже 30% в інших областях України повідомили про суттєві втрати;
- майже 20% опитаних бізнесів перебувають на межі закриття.
Основні проблеми:
У звіті OECD зазначано, що українські компанії стикаються з низкою труднощів, пов’язаних з війною, таких як:
- фізичне пошкодження активів;
- втрата персоналу;
- порушення ланцюгів постачання;
- зниження споживчого попиту;
- пригнічення ділової активності та економічного зростання.
Найбільше від війни страждають малі підприємства, адже саме вони мають обмежені ресурси та менше можливостей для адаптації. Для багатьох із них навіть короткострокова зупинка операцій чи перебої в постачанні стають критичними.
77% малих та середніх підприємств назвали падіння попиту та втрату ринків збуту головними викликами, з якими стикаються під час війни. При цьому більшість запитів бізнесу щодо підтримки сьогодні стосуються пошуку нових можливостей для продажів і виходу на зовнішні ринки, незалежно від галузі чи масштабу компанії.
Особливо складна ситуація у бізнесів, що працюють у прифронтових регіонах. Вони щоденно стикаються з ризиками для персоналу, пошкодженням інфраструктури та постійною небезпекою, яка на можливість виконувати зобов’язання перед партнерами й клієнтами.
Опитування також виявило високу залежність українських компаній від російського програмного забезпечення. Зокрема, близько 80% МСП досі використовують 1С та подібні системи, що створює значні ризики в умовах зростання кількості кібератак з боку Росії та Білорусі.
Попри те, що Україна загалом демонструє високий рівень кіберстійкості, малим компаніям бракує технічних ресурсів і знань для ефективного захисту. Саме тому питання заміни застарілих рішень на безпечні альтернативи стає критично важливим для збереження операційної стабільності бізнесу.
Як захистити дані бізнесу у 2025 році? Ефективні стратегії та практичні поради щодо кібербезпеки читайте в окремому матеріалі
Як ERP допомагає бізнесу зростати, коли навколо невизначеність?
ERP перетворюється на центр управління компанією, який координує всі процеси і дозволяє бачити картину цілком, а не фрагментами. Для українських підприємців ERP — це насамперед інструмент гнучкості, який дозволяє швидко змінювати напрям, перебудовувати ланцюги постачання та приймати рішення не інтуїтивно, а на основі даних. ERP інтегрує всі процеси в єдину систему, де дані рухаються швидше, ніж зміни на ринку.
Це дає компаніям три стратегічні переваги:
- Швидкість реакції.
- Прозорість.
- Передбачуваність.
Тож у час, коли багато компаній лише намагаються втримати позиції, ті, хто має системний підхід до управління, використовують ERP як платформу для зростання навіть у нестабільності.
ERP як відповідь на виклики масштабування
Сьогодні ERP-системи є стратегічним рішенням, забезпечуючи прозорість і контроль усіх бізнес-процесів. Інтеграція сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту, у ERP-системи дозволяє автоматизувати рутинні процеси, звільняючи ресурси для масштабування та залучення талантів. Централізована аналітика допомагає бізнесу швидко адаптуватися до змін, перегруповувати ресурси та перебудовувати ланцюги постачання без втрати продуктивності.
ERP-рішення можна локалізувати під специфіку українського ринку. Наприклад, враховувати валютні коливання, нестабільність енергопостачання та логістичні ризики, інтегруватися з локальними маркетплейсами та системами доставки.
Крім того, українські компанії можуть використовувати глобальні технологічні тренди для подолання місцевих проблем. ERP-системи з AI, аналітикою та автоматизацією дозволяють впроваджувати світові практики та одночасно адаптувати їх до реалій України.
Підсумок
Український бізнес довів, що здатний працювати навіть тоді, коли здається неможливо. Компанії, які інвестують у цифрову інфраструктуру, зокрема ERP, створюють фундамент не лише для розвитку, а й для лідерства в новій економіці.
ERP допомагає зберігати контроль, бачити перспективу й діяти стратегічно. Це дає впевненість у завтрашньому дні. І саме ті компанії, хто сьогодні вкладає у цифрову стійкість, завтра стануть новими драйверами відновлення економіки України.
Читайте також статтю на тему Кадровий виклик в Україні — автоматизація як рішення дефіциту фахівців