Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України оприлюднила оновлений Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного мережевого обладнання. За результатами системної роботи Департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та кіберзахисту Адміністрації Держспецзв'язку список розширили з 40 до 416 позицій. Фахівці відомства провели детальний аналіз чинних рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію відповідними Указами Президента України, а також опрацювали новітні санкційні рішення.
Рішення набрало чинності 15 червня 2026 року. Основною метою такого масштабного кроку є суттєве зниження ризиків використання програмного забезпечення, пов'язаного з підсанкційними особами, та посилення кіберзахисту державних інформаційних ресурсів.
Нижче наведено структурований огляд ключових категорій заблокованих продуктів, які увійшли до оновленого списку :
Категорія програмного забезпечення | Конкретні заблоковані рішення та бренди | Нормативне обґрунтування та підстави обмеження |
Облікові системи та ERP | Платформи під торговельними марками 1С та BAS, включаючи популярні конфігурації 1С: Бухгалтерія 8, 1С: Підприємство 7.7 та 8, 1С: Підприємство 8. Комплексний облік для бюджетних установ України | Укази Президента України № 601/2024 та № 378/2026, додатки щодо блокування активів підсанкційних розробників |
Антивірусне забезпечення | Повні продуктові лінійки компаній Dr. Web та Kaspersky Lab | Прямий зв'язок розробників із підсанкційними суб'єктами країни-агресора |
Системи електронного голосування | Платформа Polys | Санкційні обмеження щодо використання непрозорих цифрових інструментів |
Спеціалізоване мережеве та аналітичне ПЗ | Платформа Transparent Deal, системи B4N CPEOS, аналітичні звіти про APT-загрози, а також потоки даних про кіберзагрози (включаючи фішингові URL) | Запобігання витоку інформації та несанкціонованому контролю внутрішніх ІТ-мереж |
Законодавчий контекст та ризики зволікання з міграцією для приватного сектору
Хоча рішення Держспецзв'язку безпосередньо спрямоване на захист державних інформаційних ресурсів, воно має колосальний вплив на приватний бізнес. Державні установи вже здійснюють активний перехід на альтернативні програмні рішення, проте комерційні підприємства часто відкладають цей процес через страх перед операційними труднощами.
В нашому матераілі Заборона 1С та BAS — що обрати замість російського ПЗ? ми вже розглядали еволюцію обмежень та ризики для бізнесу. І от тепер ми спостерігаємо, що законодавчий тиск на російський софт послідовно посилюється:
- У 2017 році було вперше запроваджено санкції проти російських ІТ-компаній, що обмежило оновлення бухгалтерських систем.
- У 2023 році з'явився законопроєкт № 10186 про повну заборону продажу софту з кодом мовою країни-агресора, а Указ Президента № 227/2023 заблокував активи ключових постачальників.
- У серпні 2024 року Кабінет Міністрів зареєстрував законопроєкти № 11492 та № 11492-1 для внесення змін до Закону "Про санкції" щодо заборони ворожого софту.
- Наступним кроком стала реєстрація законопроєкту № 13505 "Про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації" від 18 липня 2025 року. Цей документ встановлює чіткі критерії ворожого софту, фіксує кінцевий термін повної відмови до 1 січня 2030 року та запроваджує фінансові штрафи за порушення заборони у розмірі до 2 відсотків від річного обороту підприємства.
Продовження використання систем 1С та BAS у 2026 році несе критичні загрози для бізнесу:
- Юридичні ризики: загроза потрапити під перевірки контролюючих органів, ризик відмови у отриманні державних грантів чи ліцензій, а також значні фінансові штрафи відповідно до законопроєкту № 13505.
- Кібербезпекові ризики: відсутність офіційної технічної підтримки та легальних оновлень безпеки робить застарілі системи вразливими до зламів, цілеспрямованих кібератак та витоку конфіденційних фінансових чи персональних даних.
- Операційні та технологічні ризики: використання закритої архітектури заважає інтеграції з хмарними технологіями, консервує неефективні бізнес-процеси та створює жорстку залежність від обмеженого кола розробників.
- Репутаційні ризики: робота з токсичним софтом руйнує довіру з боку закордонних партнерів, міжнародних клієнтів та потенційних інвесторів.
- Фінансові ризики: висока вартість підтримки застарілих систем кустарними методами, фінансові втрати через можливі простої під час кібератак та неминучість термінової, більш дорогої міграції в майбутньому.
Державна політика та зрілість ринку на конференції Tech360
Питання технологічної міграції та створення безпечної цифрової екосистеми активно обговорювалося лідерами ІТ-галузі та представниками влади. На галузевій конференції Tech360: Policy Meets Technology, організованій IT Ukraine Association, відбувся круглий стіл Ворожий софт: статус проєкту та фактори міграції українського бізнесу на якісні програмні рішення.
Учасники обговорили спільне дослідження Українського католицького університету та IT Ukraine Association щодо поширення російського ПЗ в Україні. Директор ДП "ІНФОТЕХ" Максим Хімченко зазначив, що свідомий вибір бізнесу на користь безпечних альтернатив є свідченням зростання зрілості українського ринку. Стійкість держави в цілому вимагає не лише заборон, але й системних кроків підтримки. Серед інструментів стимулювання переходу держава розвиває маркетплейси цифрових рішень та пропонує програму фінансової підтримки у вигляді "ERP-ваучерів". Крім того, підготовка фахівців нового покоління вже відбувається на базі безпечних вітчизняних технологій, зокрема у профільних навчальних закладах системи МВО.
Місія спільноти Ukrainian ERP Forum у процесах цифрових змін
У період масштабного технологічного транзиту бізнесу критично важливо мати доступ до перевіреної експертизи та надійних практичних рішень. Цю роль виконує професійна спільнота Ukrainian ERP Forum, яка діє не просто як організатор масштабних подій, а як головний майданчик для розвитку цифрової трансформації та всебічної підтримки українського бізнесу.
Спільнота Ukrainian ERP Forum виступає інтеграційним центром, що об'єднує понад 600 постійних учасників: власників компаній, генеральних, фінансових, операційних та ІТ-директорів (CEO, CFO, COO, CIO, CTO), а також провідних розробників та інтеграторів ІТ-рішень. Діяльність платформи базується на трьох щорічних національних подіях, понад 100 експертних доповідях, воркшопах і засіданнях Digital Transformation Club.
Головна мета майданчика полягає у наданні бізнесу дієвих інструментів для перетворення сучасних викликів на трамплін для розвитку. Ukrainian ERP Forum допомагає підприємствам розробити чіткі стратегії автоматизації, уникнути типових помилок при впровадженні складних систем та здійснити безболісну міграцію з ворожого софту на сучасне безпечне програмне забезпечення.
Ефективна альтернатива для автоматизації: що обрати замість 1С та BAS
Український ІТ-ринок пропонує широкий спектр альтернативних рішень, здатних забезпечити безперервність бізнес-процесів.
Серед вітчизняних ERP-систем, повністю адаптованих до українського законодавства, лідерами є:
- IT-Enterprise та спеціалізована лінійка MASTER;
- Oblik-ERP на базі ERP Odoo
- Вправно;
- Дебет Плюс ;
- A5 ERP.
Для великих компаній та міжнародних корпорацій надійними варіантами залишаються глобальні системи SAP, Microsoft Dynamics 365 та Oracle ERP Cloud.
Ознайомитися з повним оновленим списком заблокованого ПЗ та обладнання можна в офіційному повідомленні Держспецзв'язку.