Як GenAI визначає лідерів у бізнесі? Стратегії та кейси

Що таке GenAI Divide? Від експериментів до результату

Термін GenAI Divide (буквально перекладається як «розрив генеративного ШІ») означає дедалі глибше розділення між компаніями, які вже отримують відчутну бізнес-цінність від впровадження генеративного ШІ (GenAI), та тими, хто застряг у фазі експериментів або не бачить реальної віддачі. 

Тобто коли лідери впровадження створюють довгострокові стратегії, перебудовують робочі моделі та обирають адаптивні інструменти, то інші обмежуються пілотами, що не масштабуються, тестують модні інструменти як-от ChatGPT, але без глибокої інтеграції в операції.

Чому виникає GenAI Divide?

Важливо зрозуміти, що йдеться не тільки про доступ до технологій. Насамперед ми говоримо про вміння інтегрувати їх у роботу. Тому причини цього розриву полягають  формується внаслідок кількох причин:

• нерівний доступ до якісних даних;
• підходи до впровадження;
• різний рівень підготовки команд;
• незрілу інфраструктуру;
• відсутність чіткої стратегії або бачення, як і навіщо застосовувати ШІ.

Також значний вплив мають культурні бар'єри, зокрема, низька довіра до нових систем та опір з боку команд, які не розуміють, як саме ШІ вплине на їхню роботу. Водночас багато власників бізнесу все ще покладаються на сліпу віру в «чарівну кнопку», сподіваючись на результат без зміни процесів та підходів.

Інвестиції в ШІ: витрати та пріоритети

Аналіз бюджетів на впровадження GenAI у звіті MIT NANDA показує, що приблизно 70% усіх інвестицій припадає на функції продажів та маркетингу. Цей тренд передбачений, адже частіше компанії інвестують туди, де легше побачити результат. Такі показники як кількість згенерованих лідів, CTR листів, конверсії з демо-дзвінків

легко відслідковувати, вони резонують із KPI, зрозумілими вищій ланці керівництва.

Насправді найвищий ROI ховається не в маркетингу, а в бек-офісі. Саме автоматизація "невидимих" процесів — операційних, фінансових, закупівельних — приносить бізнесу відчутну економію та стійкий ефект. ШІ надає більше можливостей для компаній, які мислять не лише в межах показників, а в категоріях ефективності процесів. 

Як GenAI Divide проявляється у різних галузях?

Хоча генеративний ШІ активно впроваджується у всіх секторах, його вплив на галузі вкрай нерівномірний. Згідно з даними MIT NANDA, тільки дві з дев’яти індустрій демонструють ознаки справжніх структурних змін — “Технології” та “Медіа і Телеком”. У цих галузях основним продуктом є інформація — код, контент або дані, з якими GenAI вміє працювати найкраще.

В інших галузях як-от “Фінанси”, “Промисловість”, “Енергетика”, “Охорона здоров’я” впроваджуються окремі пілоти, наприклад автоматизація аналізу документів, прогнозування техобслуговування тощо. Проте такі рішення не впливають ні на бізнес-модель, ні на конкурентні правила гри. 

Відповідно, компаніям варто змістити фокус та замість прагнення до масштабної «трансформації» зосередитись на точковій гіпероптимізації внутрішніх процесів. Потрібно шукати практичне застосування ШІ у внутрішніх процесах, де є змога отримати конкретний, вимірюваний ефект.

“Долина смерті” корпоративних систем або чому прості інструменти перемагають 

Існує парадокс у тому, як користувачі сприймають різні типи ШІ-інструментів.  ChatGPT вартістю $20 на місяць, часто обганяє корпоративну систему за $50,000. Все через те, що це дешевий та зрозумілий інструмент, він краще підходить для швидкого вирішення разових або простих завдань. "Хороший" ШІ має бути гнучким та адаптивним. Крім цього, для вирішення складного або критичного питання в роботі 90% користувачів звернуться до колеги, а не до ШІ. 

Тому корпоративні системи програють конкуренцію: їм бракує гнучкості, вони не мають здатності до навчання та не зберігають інформацію. Ця умовна «долина смерті» створює технологічний бар’єр, який затримує бізнеси у фазі експериментів.

Виходом із цієї ситуації стає агентний ШІ (Agentic AI) — системи, які з самого початку розробляються з урахуванням постійної памʼяті та здатності навчатися. Вони поєднують гнучке налаштування з самонавчанням, що дозволяє їм заповнити розрив між простими помічниками та повноцінними робочими рішеннями.

Інвестиції в ШІ мають враховувати не лише ціну та функціонал, а й здатність системи ефективно інтегруватися у складні робочі процеси.

GenAI в Україні: як бізнес застосовує, що працює і куди рухається держава

Попри нестабільну ситуацію на ринку, українські компанії активно цікавляться генеративним ШІ та демонструють значну динаміку впровадження, хоча й відмінною від глобальних трендів.

За оцінками, ринок ШІ в Україні виріс з $157,7 млн у 2020 році до прогнозованих $419,4 млн у 2025-му, а до 2030 року очікується майже $1,42 млрд.

Як різні типи бізнесу впроваджують ШІ: 

• Великий бізнес демонструє найвищу залученість. Серед прикладів МХП інвестував понад $400 тис. у Smart Technology Assistant; «Київстар» розвиває віртуальних помічників; «Ощадбанк» автоматизував частину клієнтського сервісу, а «Нова пошта» скоротила витрати на пальне на 33,9% завдяки ШІ.
• Середній бізнес є драйвером зростання, поєднуючи гнучкість та амбіції. Наприклад, Kormotech використовує ШІ в рекрутингу та HR, зокрема для підготовки тестових завдань та порівняння відповідей; мережа аптек «Подорожник», яка запустила власний AI-асистент.
• Малий бізнес активно використовує ШІ, але лише 18,4% підтриємств. Частіше залучають інструмент для створення контенту. Основний бар’єр — обмеження бюджету.

Хоча підходи до впровадження ШІ в компаніях різняться, вже зараз можна виділити найпоширеніші напрями його використання. Український бізнес фактично дотримується глобального тренду та обирає ті сфери, де результати швидко помітні, а ефект вимірюваний. Розподіл виглядає наступним чином: 

• 26% — маркетингу та продажі; 
• 23% — аналіз даних;
• 19% — документообіг.

Основні виклики впровадження ШІ в Україні

Водночас із активним впровадженням український бізнес стикається з рядом бар’єрів, які стримують повноцінне впровадження технологій. Серед них слід виокремити:

1. Обмежене фінансування. Через війну суттєво скоротилися як державні інвестиції в інновації, так й обсяги венчурного фінансування. Це ускладнює запуск повноцінних ШІ-ініціатив, особливо для малого та середнього бізнесу.
2. Недостатня інфраструктура та доступ до даних. Українському ринку бракує потужних серверів, дата-центрів та хмарних рішень для обробки великих обсягів інформації. Крім того, дані в таких галузях як медицина чи агро часто є закритими або розрізненими. Відповідно, якість даних безпосередньо впливає на точність моделей ШІ.
3. Невизначене правове поле. Регулювання штучного інтелекту в Україні перебуває на ранньому етапі формування, що створює юридичні ризики, пов’язані з конфіденційністю, захистом інтелектуальної власності та упередженістю алгоритмів. Бізнесу складно планувати довгострокові проєкти без чітких правил гри.
4. Кадрові виклики. Висококваліфіковані спеціалісти з ШІ та дата-аналітики часто виїжджають за кордон або працюють на міжнародному ринку. Паралельно з цим українські освітні програми не встигають за темпами розвитку технологій й потребують оновлення.

Про кадровий виклик в Україні та роль автоматизації як рішення читайте в окремому матеріалі.

Державна стратегія

Україна ставить амбітну мету — увійти до трійки світових лідерів із ШІ до 2030 року. Уряд затвердив Концепцію розвитку ШІ до 2030 року, а Міністерство цифрової трансформації розробляє стратегію інтеграції технології в економіку, оборону, медицину та освіту.

Очікується, що реалізація цієї стратегії сприятиме залученню іноземних інвестицій, створенню високотехнологічних робочих місць та розвитку локального ІТ-кластера. Важливо, щоб ця ініціатива супроводжувалася підтримкою бізнесу, оновленням освітніх програм та формуванням чітких правил гри для всіх учасників ринку.

Інсайти для лідерів: як успішно впроваджувати GenAI

Дослідження MIT NANDA показує, що навіть попри численні невдалі спроби, деякі компанії успішно долають «Розрив GenAI». Їхній успіх ґрунтується на чіткій стратегії та правильному фокусі.

Головні принципи для глобальних та українських лідерів:

1. Обирайте готові рішення замість власної розробки. Поєднуйте експертизу вендорів із знанням власного бізнесу.
2. Дійте як клієнт BPO (Business Process Outsourcing), а не просто користувач SaaS. Вимагайте кастомізації під процеси та оцінюйте результати, а не функції.
3. Делегуйте повноваження командам на місцях. Найефективніші ШІ-ініціативи народжуються там, де працівники вирішують реальні задачі.
4. Сфокусуйтесь на гіпероптимізації. Інвестуйте в процеси з високим ROI: логістика, документообіг, фінанси.
5. Інвестуйте в якість даних та обирайте системи, здатні до навчання та інтеграції.
6. Спостерігайте, які інструменти використовує ваша команда. Вони вказують на реальні потреби для корпоративних рішень.

ШІ може стати потужним інструментом для бізнесу, якщо обрати правильну стратегію. Компанії, які слідують цим принципам, долають GenAI Divide, перетворюючи виклики на реальні результати, посилюючи команди та дані і рухаючись до зростання та успіху.